Що таке іммобілайзер

Це дивно, але до сих пір багато автолюбителів не знають, що таке іммобілайзер, яку функцію він покликаний виконувати, чим він гарний і поганий. При цьому, зараз не випускається жодна модель автомобіля, в якій не був би встановлений Іммобілайзер ще на заводі.

Проблемою є те, що автовикрадачі прекрасно знають пристрій іммобілайзера і всі недоліки, які має система. Давайте в цьому розберемося і ми.

Що таке іммобілайзер?

Іммобілайзер - це електронний протиугінний пристрій, покликаний зупиняти автомобіль при відсутності ключа.

Ключі бувають двох типів:

1. Електронний кодовий ключ - найбільш поширена версія в бюджетному сегменті.
2. Транспондер - безконтактна електронна мітка.

Менш поширені автомобілі з ручним набором коду для зняття блокування іммобілайзера.

Іммобілайзери можуть мати різні принципи роботи. Перші види іммобілайзерів не давали автомобілю рушати без ключа. Найбільш поширені сучасні іммобілайзери дозволяють машині рушити з місця і проїхати невелику дистанцію від пари десятків сантиметрів до декількох метрів, а потім глушать двигун. Ідея полягає в тому, щоб автомобіль, який потенційно був підданий угону, зупинився на дорозі і привернув увагу перехожих.

Як працює іммобілайзер?

Іммобілайзер записує код в електронний блок управління( ЕБУ), прив’язуючи ключ до системи. Перед кожним запуском двигуна цей код буде запитуватися. Якщо у блок іммобілайзера не надходять дані від передавача в ключі, або код з ключа не збігається із записаним, пристрій розриває електричні ланцюги. Другий вид іммобілайзерів навпаки подає живлення на механізми, які викликають блокування двигуна. Блокування також активується при детекції зламу самого пристрою іммобілайзера.

Блокування ланцюгів здійснюється за допомогою аналогових або цифрових реле, рідше – радіосигналом. Цифровий сигнал, що передається до реле від іммобілайзера, може бути статичним або динамічним. Статичний передає однаковий код від брелоку до реле, динамічний змінює код кожного нового разу.

Існує кілька видів блокіраторів:

1. Контактні, якими зазвичай оснащують бюджетні автомобілі. У двері, або вимикач запалювання встановлюється мітка. При витяганні ключа із замка і закритті дверей режим захисту активується.
2. Безконтактні, що не потребують мітки для активації режиму захисту. Для запобігання зламу використовується додатковий захист від перехоплення сигналу.
3. Секретні клавіші, встановлені в прихованих місцях. Одним з різновидів є використання ідентифікаційного коду. Більш просунуті системи мають датчики руху.
4. Занурювальні, призначені для блокування паливної системи за рахунок відключення насосного пристрою. Ці модулі монтуються всередині бензобаку. З’єднання контролера з керуючим модулем захищається за допомогою додаткового реле. Для запуску двигуна необхідне введення пароля на пульті. Якщо пароль введений невірно, паливний насос вимикається.
5. Транспондерні, що мають маленький радіус дії. Даний тип схожий на безконтактні іммобілайзери, однак вони не спрацюють на великій відстані від машини.

Як відключити іммобілайзер?

Іммобілайзери, вбудовані на заводі-виробнику, не запрограмовані. Таким чином, у них відключена функція захисту. Зазвичай, настройку виробляють працівники автосалону при продажу автомобіля. У виняткових випадках автовласник робить це сам.

У комплекті до більшості машин додаються три ключі. Два - робочі. Їх покупець і отримує при придбанні машини. Третій ключ має інший колір і призначений виключно для навчання системи.

Якщо спробувати просто від’єднати або розірвати дроти, за допомогою яких працює Іммобілайзер, то система розпізнає спробу зламу і здійснить блокування.

На деяких автомобілях Іммобілайзер можна відключити. Для цього необхідно витягти контролер і розібрати його. Потім потрібно відключити прилад і стерти з нього всю інформацію, підключивши до контролера завантажувач. Потім потрібно відновити діагностичну лінію, встановивши перемички для зв’язку з діагностичною колодкою і ЕБУ. Іноді потрібно перезаписати flash. Для збереження інших функцій іммобілайзеру потрібно обрізати вхідні дроти, після чого знову з’єднати їх між собою. Після відновлення діагностичної лінії роз’єм слід встановити на початкове місце.

Ще одним способом, що використовується при установці нештатної сигналізації, є установка емулятора, більш відомого як обхідник іммобілайзера. Кроки його установки:

1. Вибір місця для установки блоку. При необхідності – зняття облицювання.
2. Установка пристрою. Найчастіше монтаж виробляють за допомогою шурупів або хомутів.
3. Розкриття мікропроцесорного модуля. В даний модуль вставляється запасний ключ, оснащений радіоміткою.
4. Підключення обхідника. Необхідно підключити позитивний вихід живлення до лінії, на якій виникає напруга при включеному запалюванні. Наприклад, з’єднати провід з замком. Мінус слід підключити до заземлення, використовуючи будь-який болт «маси» на кузові. Модуль обходу слід підключати відповідно до інструкції пристрою.

Переваги та недоліки іммобілайзера?

Переваги іммобілайзерів:

1. Скритність пристроїв. Важко визначити, де знаходиться іммобілайзер і чи підключений він.
2. Складність самостійного відключення. Щоб зняти блокування, автовикрадач повинен знайти керуючий модуль.
3. Складність самої процедури відключення іммобілайзера.

Недоліки іммобілайзерів:

1. Чіп розблокування вбудований. Це полегшує життя автовикрадачам, тому що не потрібно прописувати інший ключ.
2. Як правило, на конвеєрі іммобілайзери встановлюються в штатне місце. Автовикрадачі, які знають це місце, можуть швидко знешкодити систему.